Останнім часом спостерігається зростання інтересу до сої у зв’язку зі збільшенням популярності рослинної дієти. На ринку доступно багато соєвих продуктів, таких як тофу, пасти, напої, йогурти, відбивні, темпе, місо або натто. З одного боку, сої приписують багато переваг для здоров’я, а з іншого – звертають увагу на її негативний вплив на функцію щитовидної залози або фертильність у чоловіків. Дізнайтеся, скільки правди в часто повторюваній інформації про сою.
З чого складається соя?
Серед бобових соя вирізняється високим вмістом та якістю білка. Вона також містить вуглеводи, переважно у вигляді олігосахаридів, які стимулюють ріст кишкових бактерій. Залежно від сорту сої, ми маємо різний вміст жирних кислот. Переважно це мононенасичені жирні кислоти та ЕПК. Соя також є джерелом мінералів, таких як калій і залізо, а збагачені продукти зазвичай містять ще й кальцій.
Особливо суперечливим компонентом сої є ізофлавони. Вони мають хімічну структуру, подібну до жіночого гормону естрогену, і тому їх часто називають фітоестрогенами. Проте, помилково ототожнювати ізофлавони з естрогеном, оскільки між цими молекулами існує багато відмінностей. Крім того, ізофлавони можуть мати потенційно важливі гормононезалежні фізіологічні ефекти.
Вплив сої на здоров’я
Споживання соєвого білка може впливати насамперед на здоров’я метаболізму. Йому приписують переваги, пов’язані зі зниженням ризику розвитку серцево-судинних захворювань. Це ефект зниження рівня холестерину, артеріального тиску та тригліцеридів. Ізофлавони, що містяться в сої, також позитивно впливають на мінеральну щільність кісткової тканини, знижуючи ризик розвитку остеопорозу у жінок в постменопаузі.
Споживання сої може відігравати певну роль у зниженні ризику розвитку раку. Більш високе споживання сої значно знижує ризик розвитку раку простати. Для жінок, з іншого боку, спостерігаються переваги в зниженні розвитку раку молочної залози. Крім того, жінки можуть отримати користь від споживання сої під час менопаузи, коли присутність соєвих ізофлавонів у раціоні знижує частоту і вираженість припливів.
Чи може соя бути шкідливою?
Поодинокі повідомлення в літературі свідчать про те, що ізофлавони сої є шкідливими для чоловіків. Вони відзначали такі симптоми, як гінекомастія або ендокринні порушення в результаті дуже високого споживання сої. Кількість споживання соєвих продуктів у цих випадках значно перевищувала оптимальні та типові для суспільства значення. Результати подальших наукових досліджень показали, що ні соєвий білок, ні ізофлавони, що містяться в сої, не мають жодного впливу на рівень чоловічих статевих гормонів.
Сою також звинувачували у негативному впливі на функцію щитовидної залози. У здорових людей такого взаємозв’язку не спостерігається. Однак у пацієнтів з гіпотиреозом споживання сої під час прийому ліків (левотироксину) може знизити біодоступність препарату, що може призвести до погіршення результатів лікування.
Варто пам’ятати, що соя складається з багатьох біологічно активних компонентів, які мають різноманітний вплив на організм людини. При оптимальному споживанні сої ми можемо отримати користь для здоров’я. Прикладом достатньої порції соєвих продуктів на день може бути 180-грамовий кубик тофу і 2 склянки соєвого напою. У кожному конкретному випадку слід дотримуватися особливої обережності при вживанні таких продуктів, наприклад, на відповідній відстані від ліків. Для більшості здорових людей споживання соєвих продуктів в оптимальних кількостях принесе багато користі для здоров’я.
