Дихання є основою нашої життєдіяльності – його правильна техніка впливає, серед іншого, на зменшення стресу. Тому варто звернути увагу на те, як ми дихаємо і як керуємо споживанням кисню.
Мовлення і дихання
Правильне дихання є надзвичайно важливою частиною логопедичної терапії, адже без видихуваного повітря ми не можемо нічого сказати (на вдиху – тим більше). Правильний спосіб дихання – через ніс, де вдихуване повітря очищується, зігрівається і зволожується. Багато дітей дихають через рот, який в таких ситуаціях завжди відкритий. Це пов’язано з частими випадками викривлення носової перегородки, алергією, ринітом, збільшеною мигдалиною, вродженими вадами розвитку, застудою тощо. Неправильне дихання несе в собі високий ризик недостатнього насичення організму киснем, що в подальшому призводить до таких проблем зі здоров’ям, як часті застуди, поганий м’язовий тонус або дефекти мовлення.
Для самого процесу говоріння дихання, яким керує мовець, відіграє важливу роль. Ми впливаємо на свій голос завдяки корі головного мозку, яка дозволяє нам, серед іншого, затримувати дихання, змінювати спосіб дихання і подовжувати фазу видиху. Правильному диханню треба вчитися, і, на жаль, багато людей дихають неправильно.
Існує три типи дихання:
- грудне,
- черевне,
- торако-абдомінальне,
а також два режими:
- статичне дихання – дихання у стані спокою, під час якого повітря послідовно рухається через ніс, глотку, гортань, трахею і бронхи до альвеол;
- динамічне дихання – дихання під час розмови або співу, коли повітря вдихається не через ніс, а через рот, вдих коротший, ніж при статичному диханні, а видих довший.
Дихальна гімнастика в роботі логопеда
Дихальна гімнастика – це стандартні вправи в логопедичному процесі. Саме з них логопед починає кожне заняття. Не дарма діти (і старші пацієнти) задувають свічки, крутять дзиґи або пускають мильні бульбашки. Маленьким пацієнтам дуже цікаво розвивати правильну дихальну мускулатуру, покращувати якість дихання, збільшувати об’єм легенів, активізувати діафрагму, працювати над м’язами, а також над рухами грудної клітки. Серед найпопулярніших дихальних вправ
- задування свічок, ватних паличок
- дмухання через соломинку;
- маніпуляції з ватними паличками за допомогою соломинки
- дмухання на підвішені предмети, наприклад, пір’я
- дуття на мильні бульбашки тощо.
Дихальні розлади
Основними проблемами дихання, з якими найчастіше стикається логопед, є
- неправильний характер дихання, наприклад, коли дитина/пацієнт дихає через рот;
- дихання за участю лише деяких частин грудної клітки, наприклад, черевної, що часто спостерігається у людей з дитячим церебральним паралічем (ДЦП) або дизартрією (розлади мовлення, спричинені пошкодженням іннерваційних шляхів органів артикуляції);
- недостатня сила видиху;
- труднощі в регулюванні сили видиху;
- занадто коротка фаза видиху;
- дихальні розлади перинатального походження.
Дихальна гімнастика з дітьми
Складність вправ з дітьми повинна бути диференційованою. Добре починати з найпростіших і найлегших завдань. При виконанні дихальних вправ важливо спочатку активізувати дихальний апарат і тільки потім включати рухи руками, ногами і всім тілом, а також вимову окремих звуків або спів.
Найкраще виконувати вправи на свіжому повітрі, в добре провітрюваному приміщенні або з відкритими вікнами. Бажано зробити вправи веселими, щоб діти з більшою ймовірністю були зацікавлені в їх виконанні.
Дихальні та фонаційні вправи
Ці вправи поєднують в собі дихання і фонацію, або говоріння. Вони можуть складатися з дихання з вимовою окремих звуків (наприклад, f, h, ś, s, sz) з різною інтенсивністю або дихання з промовлянням чи співом. Крім того, практикується говоріння пошепки, тихо, нормально і голосно. Такі тренування вчать говорити на видиху і набирати повітря в потрібний момент.
Словесно-рухові вправи
Словесно-рухові вправи – це один з варіантів логопедичних вправ. Вони поєднують текст з рухами та ритмічними елементами. Мета цих вправ – навчити правильному диханню, задіяти м’язи артикуляційного апарату та розвинути слухову чутливість.
Логоритміка
Логоритміка – одна з методик, яку використовують логопеди. Вона використовує ритм, слова та музику. Логоритмічні вправи проводять у дитячих садках, а також у роботі з людьми з порушеннями слуху.
Існує багато дихальних технік у роботі логопеда. Деякі з них зосереджені на самому процесі дихання, інші поєднуються з говорінням, співом, а також зі зміною положення, наприклад, лежачи. Використання логопедичних методик добре допомагає навчитися правильному диханню, роботі м’язів і самому процесу мовлення. Варто подбати про те, як ми дихаємо.
