Хміль звичайний (Humulus lupulus) – рослина, що належить до родини конопляних (Cannabaceae). Хміль, ймовірно, спочатку з’явився в Китаї, але зараз зустрічається в природі в Центральній Європі і культивується в помірному кліматі. Хміль – багаторічна рослина, яка зимує у вигляді кореневища і щороку дає стебла, які можуть досягати до 9 метрів у висоту.
Склад хмелю
Хміль звичайний містить у своєму складі хімічні сполуки, які проявляють активну дію. До них відносяться
- похідні флороглюцинолу (гіркі кислоти) – гумулон і лупулон;
- флавоноїди – ксантогумол, ізоксантогумол, кемферол, кверцетин, рутин
- конденсовані дубильні речовини;
- ефірні олії – гумулен, каріофілен, бета-мірцен;
- амінокислоти.
Оздоровчі властивості хмелю
Завдяки вмісту активних речовин, згаданих вище, хміль звичайний має низку корисних для здоров’я властивостей. Він посідає важливе місце в народній медицині як засіб для зняття тривоги та стресу, а також використовується для поліпшення травлення, полегшення симптомів менопаузи та при алергії. Сьогодні відомо, що екстракти, отримані з шишок хмелю звичайного, мають заспокійливу дію:
- заспокійливу,
- заспокійливу, снодійну,
- протимікробну,
- протизапальну,
- естрогенну,
- протиалергічну,
- спазмолітичну,
- гіпотензивну,
- стимулює травлення.
Чи можна їсти хміль?
Хміль звичайний – їстівна рослина. Його листя, молоді пагони та шишки використовуються в кулінарії. Найпоширенішим застосуванням у харчовій промисловості є виробництво пива – використання хмелю надає йому потрібного аромату та гіркоти. Пагони хмелю мають схоже застосування зі спаржею – їх можна додавати в салати, супи та омлети. Листя, з іншого боку, ошпарене окропом, можна використовувати як доповнення до різних страв. Завдяки вмісту ефірної олії хміль пригнічує розмноження мікроорганізмів і тому використовується як природний консервант.
Як використовувати хміль? Препарати з хмелем
Шишки хмелю можна знайти в аптеках або трав’яних магазинах як сировину для приготування настою. Щоб приготувати такий настій, висипте 1 чайну ложку шишок у склянку, залийте окропом і залиште під кришкою приблизно на 10-15 хвилин. Після проціджування настій можна вживати при порушеннях сну або підвищеній нервозності. Екстракти хмелю також містяться в ліках і дієтичних добавках із седативним ефектом, що полегшують засинання.
Чи має хміль заспокійливу дію?
Однією з найвідоміших лікувальних властивостей хмелю є його седативний ефект. В основному це пов’язано з лупуліном, активною речовиною, що міститься в шишках хмелю. Для посилення цих властивостей шишки хмелю часто поєднують з валеріаною.
Хміль у косметології
Хміль використовують і в косметології. Завдяки своїм антимікробним властивостям його застосовують при шкірних проблемах, таких як акне. Доведено, що він зменшує себорею і має протизапальні властивості. Хміль рекомендується використовувати для волосся (наприклад, пивні ополіскувачі), щоб зробити його м’яким і блискучим.
Хміль – користь під час менопаузи
Ще в 1950-х роках дослідники запідозрили, що шишки хмелю мають естрогенний ефект. Ця дія була доведена завдяки відкриттю “шишкового естрогену” в 1988 році. Ця сполука отримала назву 8-преніларингенін (також відомий як 8-PN або флавапренін). Дослідження показують, що це один з найпотужніших фітоестрогенів. Шишки хмелю також містять ксантогумол та ізоксантогумол.
Хміль – протипоказання
Вживання ліків, дієтичних добавок або настоїв хмелю може викликати надмірну сонливість. Це слід мати на увазі, якщо після вживання хмелю ви маєте намір керувати автомобілем або працювати з механізмами. Екстракти хмелю не слід вживати при депресії або якщо у жінки діагностовано рак, чутливий до естрогену. Контакт з цілою рослиною або самими шишками може викликати шкірні або респіраторні алергії у деяких людей. Хміль не можна вживати під час вагітності та лактації
