Які причини утворення кісти
Типовим доброякісним утворенням є кіста печінки. Вона вражає паренхіму органу, може бути різного розміру від кількох сантиметрів до 20 см. В пухлині знаходиться рідина або субстанція у вигляді желе. Найчастіше патологію виявляють у пацієнтів віком від 45 років і старше. Вона потребує повноцінного лікування, щоб уникнути серйозних наслідків для здоров’я.
Розвиток кісти печінки може спричинятись різними факторами, точна природа яких не встановлена. Серед можливих чинників виділяють:
- ураження організму паразитами;
- розвиток запальних процесів у жовчному міхурі;
- отримання механічних травм органів черевної порожнини;
- неконтрольований прийом гормональних контрацептивних засобів;
- наявність пухлин у черевній порожнині.
Зазвичай фактори розділяють на ті що мають паразитарну природу (ураження ехінококами) та непаразитарні (травми, запалення, пухлини тощо). Незалежно від чинників виникнення хвороба потребує уваги та лікування.
Які симптоми кісти печінки
На початкових стадіях формування кіста печінки може жодним чином не впливати на організм людини, тому важливо проходити профілактичні обстеження органів черевної порожнини. Характерними симптомами хвороби є:
- відчуття важкості у правому підребер’ї, яке посилюється після прийому їжі;
- розлади роботи шлунково-кишкового тракту – закрепи, діарея, метеоризм;
- пожовтіння шкіри та білків очей;
- підвищення температури тіла в вечірній час;
- рясне виділення поту.
Кіста печінки не має якихось типових симптомів, тому для чіткої постановки діагнозу слід пройти комплексне обстеження. Окрім візуального огляду воно включає УЗД печінки, лабораторні аналізи, комп’ютерну томографію.
Як проходить лікувальний процес
При виявленні одиничної кісти печінки немає сенсу у консервативному лікуванні. Призначається лапароскопічна операція (кістектомія), яка дозволяє локалізовано видалити уражені ділянки печінки. Завдяки проведенню процедури під відеоконтролем можна чітко локалізувати новоутворення та не пошкодити здорові тканини.
Доступ до черевної порожнини проходить через проколи діаметром до 10 мм. Це дозволяє уникнути суттєвого травмування та великої втрати крові, пришвидшити реабілітаційний період. Пацієнт після операції з видалення кісти перебуває у стаціонарі не більше трьох днів, після цього може продовжити відновлення вдома.
Важливою частиною реабілітаційного процесу є налагодження грамотного режиму харчування. Необхідно дотримуватись дієти з виключенням з неї газованих напоїв, солодощів, кави, жирної та смаженої їжі, копченостей, пересолених страв. Тоді мінімізується ризик повторного утворення кісти і людина повертається до звичного життя без якихось ускладнень.
Джерело: сайт bilyak.com.ua
