Мікропластик міститься в пластику. Він може потрапляти в наш організм з їжею і навіть водою. Чи небезпечний він для здоров’я? Як він впливає на нього? Дізнайтеся у статті нижче.
Мікропластик – що це таке?
Існує багато визначень мікропластику. Можна припустити, що мікропластик – це крихітні пластикові частинки в діапазоні 0,1-5 000 мкм. Він утворюється внаслідок повільного біологічного розкладання пластику і залишається в навколишньому середовищі протягом сотень років.
До поширених пластиків, які можуть розкладатися на мікропластик, належать
- поліетилен (ПЕ),
- поліпропілен (PP),
- полістирол (PS),
- поліуретан (UR),
- полівінілхлорид (ПВХ),
- поліетилентерефталат (ПЕТ).
Частинки пластику можуть бути невидимими для неозброєного ока, прозорими або забарвленими.
Як мікропластик може потрапити в організм людини?
Мікропластик, знайдений в океанах, на 80% походить із суші. Це побутові відходи, які потрапляють туди через річки або каналізацію. Мікропластик, що міститься в косметиці, також потрапляє в океан.
Мікропластик може бути з’їдений водними організмами і таким чином потрапити в харчовий ланцюг.
Дослідники виявили мікропластик у..:
- морепродукти (переважно)
- мед
- пиво
- кухонна сіль
Існують також повідомлення про наявність мікропластику в бутильованій воді. Найбільший ризик – у ПЕТ-пляшках, а саме в них ми найчастіше купуємо воду.
Мікропластик також може бути присутнім у повітрі. Працівники виробничих підприємств також піддаються його впливу.
Як мікропластик впливає на здоров’я?
Вважається, що основними наслідками впливу мікропластику на здоров’я є
- респіраторні ефекти (внаслідок вдихання),
- вплив на травну систему (в результаті вживання всередину),
- виникнення окислювального стресу,
- підвищений ризик розвитку раку.
Вплив мікропластику на нас та його токсичність визначається кількістю проковтнутого матеріалу та характеристиками частинок (наприклад, розміром, формою).
Наразі немає переконливих наукових доказів щодо впливу мікропластику на здоров’я людини. Тому ми не можемо точно сказати, які ризики пов’язані з його потраплянням в організм людини. Знання про те, як мікропластик потрапляє в організм, та характеристики пластику допомагають висувати гіпотези та визначати напрямки наукових досліджень. Сподіваємося, що в найближчі роки ми дізнаємося більше про цю тему.
Речовини, які додають для покращення властивостей пластику, такі як бісфенол А або фталати, можуть становити особливий ризик для нашого організму. Бісфенол А може мати токсичні властивості. Він порушує роботу ендокринної системи. Фталати мають схожий ефект. Обидві сполуки негативно впливають на репродуктивну функцію.
Однак можна без сумніву сказати, що мікропластик сприяє забрудненню навколишнього середовища.
