Інулін – важливий пребіотик у раціоні людини, який отримують переважно з рослин. Інулін модулює склад кишкової мікробіоти, регулює рівень глюкози в крові та покращує ліпідний профіль людини. Що ще варто знати про нього?
Як влаштований інулін?
Інулін належить до фруктоолігосахаридів, які також відомі як фруктани. Він являє собою ланцюг, що складається з молекул фруктози (з’єднаних β-2,1-глікозидним зв’язком), які закінчуються глюкозою, яка, в свою чергу, приєднана β-1,2-глікозидним зв’язком. Інулін у природній формі містить від 2 до 50 молекул фруктозного ланцюга, тоді як для промислових цілей можна отримати коротколанцюговий інулін (2-10 одиниць фруктози) та високоланцюговий інулін, з довжиною ланцюга > 23 молекул фруктози.

Інулін характеризується наступними властивостями:
- випускається у вигляді білого порошку
- розчиняється в теплій воді,
- при 0°C випадає з розчину в осад
- має нейтральний запах,
- його коротколанцюгові форми мають злегка солодкуватий смак,
- має сильні відновлювальні властивості,
- низькокалорійний (енергетична цінність від 1 до 1,5 ккал/г).
Джерела інуліну
Інулін є запасним матеріалом рослин, що захищає їх від холоду та надмірного висихання. Цей цінний фруктан в основному добувають з коренів, кореневищ і нижніх частин стебел наступних видів рослин
- бульбовий соняшник (Helianthus tuberosus)
- цикорій (Cichorium inthybus)
- колумбіна гігантська (Inula helenium)
- змієголовник чорний (Scorzonera hispanica),
- кульбаба лікарська (Taraxacum officinale)
- козлятник звичайний (Tragopogon porrifolius)
- лопух (Arctium lappa),
- артишок (Cynara scolymus),
- часник (Allium sativum),
- цибуля (Allium cepa),
- цибуля порей (Allium ampeloprasum L.).
У промислових умовах інулін отримують з рослинної сировини шляхом водної екстракції за допомогою ультразвуку або мікрохвиль, або за допомогою ферментів, що виробляються мікроорганізмами.
Роль інуліну в раціоні людини
Продукти, які можна віднести до категорії функціональних продуктів, тобто продуктів, які мають задокументований позитивний вплив на організм людини, характеризуються високим вмістом інуліну.

Інулін діє як пребіотик, тобто речовина, що сприятливо впливає на розвиток нормальної мікробіоти кишечника. Весь цей процес тісно пов’язаний з хімічною структурою інуліну. β-глікозидні зв’язки, які він містить, стійкі до дії травних ферментів людини, а це означає, що інулін, який ми приймаємо, потрапляє до товстого кишечника в незміненому вигляді. Таким чином, він стає поживною речовиною для цінних кишкових бактерій, таких як біфідобактерії та лактобактерії, які ферментують інулін. Це сприяє утворенню коротколанцюгових жирних кислот, які є факторами, що обмежують ріст патогенних бактерій E. coli та Salmonella.
До інших переваг споживання інуліну відносяться:
- регулювання рівня глюкози та інсуліну в крові
- зниження ризику кишкових захворювань
- покращення ліпідного профілю,
- вплив на біодоступність мінеральних речовин,
- вплив на кісткову систему,
- модулюючий вплив на імунну систему,
- протипухлинні ефекти,
- профілактика розвитку карієсу,
- зниження рівня токсичних метаболітів,
- вплив на підтримання нормальної ваги тіла.
Інулін та харчова промисловість

Завдяки своїм унікальним фізико-хімічним властивостям інулін широко використовується в харчовій промисловості. Зокрема, він використовується для виготовлення піни, емульсій та кремів, характеризується здатністю до гелеутворення та набухання. Він також є важливим стабілізатором і замінником жирів і цукру, особливо в продуктах зі зниженою калорійністю. Тому ми можемо знайти інулін у таких продуктах, як
- джеми,
- молочні продукти,
- десерти,
- морозиво
- начинки для пирогів,
- готові соуси та кетчупи,
- м’ясні напівфабрикати.
Пребіотична роль інуліну – найважливіший аргумент на користь того, щоб забезпечити достатню кількість цього фруктану в нашому щоденному раціоні.







