Свербіж між пальцями ніг, лущення шкіри – саме так починається грибкова інфекція, яка без лікування може тривати роками. У статті поговоримо про мікози: у чому їхня небезпека, як виникають та як позбутися хвороби.
Що таке мікоз та його основні види
Мікоз – це інфекційне захворювання, яке викликають патогенні або умовно-патогенні гриби. Збудники уражають шкіру, нігті, волосся, слизові оболонки, а в тяжких випадках – внутрішні органи та кістковий мозок.
Класифікація мікозів:
- Поверхневі форми – зачіпають верхні шари шкіри, нігті, волосся.
- Підшкірні форми – гриби проникають у глибші тканини через мікротравми, порізи, укуси комах.
- Глибокі мікози – найнебезпечніші. Збудники поширюються через кров і лімфу, уражаючи легені, печінку, нирки, головний мозок. Розвиваються здебільшого у людей з ослабленим імунітетом: після трансплантації органів, на тлі ВІЛ-інфекції.
- Опортуністичні мікози – спричинені грибами, які у здорової людини нешкідливі.
Як виглядає мікоз і які його симптоми?
При мікозі симптоми проявляються на шкірі стоп та кистей: почервоніння, лущення, розм’якшення та набрякання шкіри в міжпальцевих складках, тріщини та наростаючий свербіж. Шкіра може виглядати «мокрою» або надто сухою.
При ураженні нігтів (оніхомікозі) пластина спочатку жовтіє або набуває бурого відтінку, потім потовщується, стає крихкою, відшаровується від ложа. На пізніх стадіях ніготь руйнується майже повністю.
На волосистій частині голови недуга проявляється осередками випадіння волосся, лущенням шкіри, сірувато-білим нальотом біля кореня волосся.
Шляхи зараження та групи ризику
Зараження відбувається через прямий контакт з інфікованою людиною або твариною, а також через предмети спільного вжитку – рушники, взуття, манікюрний інструмент, підлогу в басейнах і лазнях.
У групі ризику:
- люди з цукровим діабетом і судинними захворюваннями
- особи, які тривалий час приймають антибіотики, кортикостероїди, імуносупресанти
- пацієнти з ВІЛ-інфекцією або після хіміотерапії
- спортсмени, шахтарі, ті, хто часто відвідує басейн.
Побутові фактори: тісне синтетичне взуття, яке не пропускає повітря, надмірна пітливість ніг, недостатня гігієна.
Коли варто звернутися до лікаря?
Без лікування інфекція не зникає сама по собі. Вона повільно, але впевнено поширюється: з одного нігтя на всі, зі стоп на долоні, а у людей зі зниженим імунітетом – на внутрішні органи.
Зверніться до дерматолога, якщо:
- протягом 2-3 тижнів не проходить свербіж або лущення шкіри на будь-якій ділянці тіла
- змінюється колір, структура або форма нігтьової пластини
- з’являються незрозумілі плями на шкірі, які не реагують на звичайні зволожувальні або протизапальні засоби
- виникає рецидив після самостійного лікування.
Самолікування антигрибковими препаратами без встановленого діагнозу нерідко призводить до хронізації процесу.
Діагностика захворювання
Зовнішні прояви грибкової інфекції можуть нагадувати псоріаз, екзему, контактний дерматит або бактеріальне ураження шкіри. Тому візуального огляду для постановки діагнозу недостатньо.
Перш за все – мікроскопія зішкрібу з ураженої ділянки. Матеріал розглядають під мікроскопом, щоб виявити міцелій або спори гриба. Паралельно визначають вид збудника.
При підозрі на глибоке або системне ураження призначають аналіз крові на антигени та антитіла до певних грибів, КТ легенів, бронхоскопію або біопсію тканин.
У Complimed ви можете пройти повноцінне обстеження, отримати схему лікування від кваліфікованого спеціаліста.
Як лікувати мікоз?
Лікування мікозів підбирається індивідуально – залежно від виду збудника, локалізації ураження та загального стану пацієнта.
При поверхневих формах – протигрибкові креми, гелі, лосьйони, лікувальні лаки для нігтів. Курс лікування – від кількох тижнів до кількох місяців.
При захворюванні нігтів призначають системні антимікотики у формі таблеток. Тривалість лікування – до 3-4 місяців і більше.
При глибоких і системних формах застосовують амфотерицин В, вориконазол або каспофунгін.
Профілактика мікозів не менш важлива. Регулярна гігієна ніг, ретельне висушування шкіри після душу, відмова від чужих манікюрних приладів, провітрювання взуття – знижують ризик зараження.
