Діабет, а також ожиріння, яке часто його супроводжує, є захворюваннями, на які страждає все більше людей. Семаглютид – це речовина, яка використовується для лікування обох захворювань. Як він діє?
Діабет та ожиріння – що ми повинні про них знати?
Він характеризується гіперглікемією, що виникає внаслідок порушення секреції та/або дії інсуліну. Існує кілька типів діабету, включаючи найпоширеніший діабет 2 типу і набагато рідкісніший діабет 1 типу.
Діабет 1-го типу має переважно аутоімунну основу. Клітини імунної системи організму людини з діабетом розпізнають клітини підшлункової залози як чужорідні, атакують і знищують їх. Це призводить до дефіциту інсуліну. Лікування базується на прямому введенні цього гормону шляхом підшкірної ін’єкції.
При діабеті 2 типу кількість виробленого інсуліну спочатку знаходиться на достатньому рівні, але навколишні тканини не реагують на його дію. Це явище медичною мовою називається інсулінорезистентністю.
На розвиток інсулінорезистентності та подальшого діабету впливає багато різних факторів способу життя:
- високовуглеводна дієта,
- малорухливий спосіб життя
- недостатня фізична активність,
- куріння,
- вживання алкоголю.
Найважливішим фактором ризику, однак, є ожиріння. Його зв’язок з діабетом 2 типу величезний. Діабетологи включають в лікування цього захворювання не тільки досягнення нормальних значень глікемії, але і зниження маси тіла. Велике значення тут має здоровий спосіб життя.
Семаглютид – як він працює?
Семаглютид є аналогом людського глюкагоноподібного пептиду-1 (GLP-1).
Це гормон, який відповідає в нашому організмі за
- стимуляцію глюкозозалежної секреції інсуліну з β-клітин острівців підшлункової залози, що призводить до зниження рівня глюкози в крові
- пригнічення секреції глюкагону з α-клітин підшлункової залози, тим самим зменшуючи вивільнення глюкози з печінки
- затримка випорожнення шлунка і, як наслідок, пригнічення апетиту та посилення відчуття ситості.
Основним показанням до застосування семаглютиду є діабет 2 типу, при якому глікемія не контролюється належним чином, незважаючи на адекватну дієту та фізичні вправи. Його можна застосовувати як монотерапію (наприклад, за наявності протипоказань до метформіну) або в комбінації з іншими антидіабетичними препаратами.
Семаглутид – ін’єкції
Семаглутид в ін’єкційній формі випускається під назвою Оземпік. Це розчин для ін’єкцій у попередньо заповненому ін’єкційному шприці.
За окремими показаннями препарат відпускається з реімбурсацією.
Показанням для реімбурсації є цукровий діабет 2 типу у пацієнтів:
- які отримують щонайменше два протидіабетичних препарати;
- з рівнем глікозильованого гемоглобіну вище 7,5%;
- з ожирінням І, ІІ, ІІІ стадії
- з дуже високим серцево-судинним ризиком.
Оземпік не має показань до застосування для лікування ожиріння або як регулятор апетиту. Тим не менш, лікарі іноді приймають рішення про застосування цього препарату поза показаннями, беручи до уваги задокументовані в дослідженнях ефекти препарату.
В одному дослідженні пацієнтів розділили на три групи:
- перша складалася з 128 пацієнтів і приймала семаглютид 0,5 мг,
- друга налічувала 130 осіб і приймала семаглютид у дозі 1 мг,
- третя складалася з 129 осіб, які приймали плацебо.
Всі пацієнти хворіли на цукровий діабет і слідкували за своїм харчуванням та фізичними вправами. Групи, які приймали семаглютид, застосовували його один раз на тиждень шляхом ін’єкції.
Через 30 тижнів спостерігалися наступні ефекти:
- у групі пацієнтів, які приймали плацебо, маса тіла зменшилася в середньому на 1 кг порівняно з вихідною вагою,
- у групі семаглютиду 0,5 мг маса тіла зменшилася в середньому на 3,7 кг,
- у групі семаглютиду 1 мг маса тіла зменшилася на 4,5 кг.
Оземпік – дозування
Дозування визначає лікар, враховуючи індивідуальну ситуацію пацієнта.
Згідно з рекомендаціями, Оземпік слід застосовувати у таких дозах
- початкова доза – 0,25 мг 1 раз на тиждень протягом 4 тижнів,
- наступна доза – 0,5 мг 1 раз на тиждень,
- принаймні через 4 тижні дозу можна збільшити до 1 мг 1 раз на тиждень,
- максимальна доза – 2 мг 1 раз на тиждень.
Семаглютид – таблетки
Семаглутид випускається у формі таблеток у дозах:
- 3 мг
- 7 мг
- 14 мг
Це препарат під назвою Рибелсус, який відпускається тільки за рецептом. Він має аналогічні показання до застосування, що й ін’єкційний семаглутид.
Рибелсус – дозування
Згідно з інструкцією для медичного застосування, дозування Рибелсусу є наступним:
- початкова доза – 3 мг один раз на добу протягом одного місяця,
- наступна доза – 7 мг один раз на добу,
- через місяць дозу можна збільшити до 14 мг для кращого контролю глікемії.
Таблетки приймати натщесерце у будь-який час доби. Після прийому препарату слід утримуватися від вживання їжі протягом 30 хвилин. В іншому випадку семаглютид може гірше всмоктуватися.
Рибелсус – ефекти
Рибелсус досліджували для схуднення, незважаючи на те, що він не має показань для лікування ожиріння. У дослідженні, яке тривало 26 тижнів, вивчали зміну ваги 703 пацієнтів порівняно з початковим рівнем. Їх поділили на групи, які приймали 7 мг семаглютиду, 14 мг семаглютиду або плацебо.
Результати дослідження:
- для дози 7 мг середня втрата ваги становила 2,3 кг,
- у групі, що приймала 14 мг семаглютиду, маса тіла зменшилася в середньому на 3,7 кг,
- при прийомі плацебо втрата ваги становила в середньому 1,4 кг.
Рибелсус – побічні ефекти
Застосування препарату може бути пов’язане з побічними ефектами.
Дуже поширеними є
- нудота,
- діарея,
- гіпоглікемія при застосуванні з іншими антидіабетичними препаратами.
Часто виникають
- зниження апетиту,
- блювання,
- метеоризм, диспепсія, біль у животі
- запор,
- рефлюксна хвороба, гастрит,
- втома,
- надмірна активність ліпази та амілази.
До менш поширених побічних ефектів належать
- відрижка,
- затримка випорожнення шлунка,
- прискорене серцебиття,
- порушення смаку,
- втрата ваги,
- гіперчутливість, анафілактичні реакції,
- гострий панкреатит.
Семаглутид – ціна
Одна ін’єкція семаглутиду коштує близько 95 USD. З іншого боку, упаковка з 10 таблеток семаглутиду коштує близько 35 USD.
Семаглутид і ліраглутид – у чому різниця?
Ліраглутид належить до тієї ж групи препаратів, що й семаглутид. Він проявляє точно такі ж ефекти. Одна з головних відмінностей між цими двома речовинами полягає в тому, що ліраглутид має показання для лікування ожиріння у дорослих (Саксенда), а також може застосовуватися для лікування діабету 2 типу у дітей та підлітків старше 10 років (Віктоза). На відміну від семаглютиду, ліраглутид доступний лише у вигляді ін’єкційного розчину.
Чи безпечне застосування регуляторів апетиту для здоров’я?
Було проведено багато досліджень, в яких було доведено безпеку ліраглутиду та семаглутиду. Обидва препарати ефективно знижують масу тіла, не викликають гіпоглікемічних станів, сприятливо впливають на ліпідний профіль і значно знижують ризик інсульту або інфаркту міокарда. Однак вони можуть викликати побічні ефекти, наприклад, нудоту, блювання, діарею.
Лікування починають лише тоді, коли дієта і фізична активність не дають бажаних результатів.
Також є повідомлення про побічний ефект від використання Оземпіку для схуднення. Кажуть, що швидка втрата ваги може спричинити зміну овалу обличчя (відоме як “оземпічне обличчя”). Це пов’язано з обвисанням шкіри і появою зморшок через зниження рівня еластину і колагену.
